Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Бердск

Привет, братва! Давно не писал, но сегодня решил поделиться со всеми своими приключениями на работе, пока не поймали и не уволили. Ну что, начнем? Звонок будильника, и я уже в автопилоте, готовый прожить еще одну смену в мрачном офисе. Но мои мысли уже вовсю заняты только одним – как быстрее поймать этот приход, как быстрее окунуться в свой наркотический мир. Итак, я расскажу вам, как это все начиналось.

Я всегда был неудачником, флопом, но зато знатоком в мире различных пых. Курево стало моим уклоном, моим выходом из серой реальности. Но одного курева явно стало мало, и я решил попробовать что-то новое. И тут я услышал от своего "товарища" в наркотических делах о "марцефале". Значит, эфедрон – это мой новый выбор. Запомнил, записал в свою буковку и пошел разузнавать, где можно раздобыть такую штуку. И вот, подоспела информация о закладках.

Закладки – это моя новая страсть. Не те, что в книгах и на сайтах, а настоящие наркотические закладки. Начал проводить свое время в подпольных кругах, пообщался с дельцами, и, наконец, мне предложили все, что я хотел. Себе на районе я заказал "марцефаль" – мои первые шаги в новом направлении.

И вот, ожидаемо, первый приход был просто шикарен! Я словно взлетел, забыв о том, что меня ждет на работе. Однако, каждый новый приход стал все слабее и слабее. И тут мои знакомые по наркотическим кругам порекомендовали мне "флоп" – анашку, которая должна была придать мне новый размах. Я засветил "автопилот", чтобы выжить на работе, а в свободное время отправился в поисках этой "анашки".

Я ступил на опасную дорожку, и это стало знаком всему моему окружению. Я уже не был тем молодым парнем, что всегда готов отрываться. Я превратился в существа, жаждущего лишь наркотического потока.

Поиск занял некоторое время, но, наконец, я обрел свою "анашку". И опять, первый приход был божественен, словно я прикоснулся к самому небу. Я погрузился в мир своих фантазий и забылся. Но к сожалению, и эта радость длилась не вечно.

Все больше и больше времени я начал проводить в поисках новых закладок. Мефедрон – мой новый доминант. Он захватил меня полностью и сделал меня рабом собственных желаний. На работе я уже был никем, но даже в таком состоянии мне удалось найти подружку, с которой мы совершали свои "приходы". Она также была на этой дороге и понимала меня полностью.

Все хорошее когда-то кончается, и этот путь не является исключением. Меня поймали на работе. Я слишком часто падал в "анашку" прямо в рабочее время и уже не справлялся. Конечно, мне выдали последнюю строгую предупреждение и сказали, что следующий раз будет последним. Но мне было все равно. Я уже не повлиял на мое будущее.

Каждый выбирает свой путь. Меня влек наркотический путь, но я запутался в нем.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.